У Давній Греції й у Давньому Римі були створені пристрої для лічби, названі абак (від грецького слова «дощечка, покрита пилюкою»). Абак називають також римською рахівницею. Це були кістяні, кам'яні чи бронзові дошки із заглибленнями-смугами, у яких містилися кісточки (або камені). Лічба здійснювалася пересуванням кісточок.

У країнах Давнього Сходу (Китаї, Японії, Індокитаї) існувала китайська рахівниця (на малюнку показано музейний екземпляр «Дракон»). На кожній нитці або дротині в цій рахівниці було по п'ять і по дві кісточки. Лічили одини­цями і п'ятірками. У Росії для арифметичних обчислень застосовувалася руська рахівниця, що з явилися в XVI столітті, але подекуди рахівниці можна зустріти і сьогодні.